КЗ "ТЕРНІВСЬКИЙ ЛІЦЕЙ № 5 ТЕРНІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ"

 
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання Управління Державної служби якості освіти у Полтавській області -
Home |  Facebook Нова візуальна ідентичність Державної служби якості освіти України <

Наша школа

Тернівський ліцей № 5 розташований в центрі невеликого шахтарського міста Тернівка, яке відомо далеко за межами Західного Донбасу. Однією з прикрас школи, яку зустрічає кожний, хто наближається до шкільного подвір`я, є чудовий березовий гай. Школа працює з 1975 року, за ліцензією школа може здійснювати навчання 1176 учнів. В окремі роки в школі навчалися 1500-1600 учнів, саме тоді школа працювала в дві зміни.

У 1975 році керманичем нашої школи став Полтарацький Микита Іванович. В подальшому управління в свої руки взяли: Савченко Людмила Діамідівна, Левицька Лариса Іллівна, Махоніна Любов Іванівна. З 2001 року і по 2014 рік школу очолювала Борисова Наталя Сергіївна. З 2014-2015 навчального року директором стала Тагієва Тетяна Іванівна.

За 39 років зі стін нашої школи було випущено 2439 учнів. За останні 10 років учні школи здобули 64 золотих та срібних медалей.

Багато років школа працює над програмою «Обдаровані діти – майбутнє України». 18 останніх років за участю в міських олімпіадах школа традиційно посідає І загальнокомандне місце, щорічно більше 20 учнів школи беруть участь в обласних олімпіадах.

За останні 9 років (з 2006 року) призерами обласних олімпіад стало 58 учнів школи:

І місце - 1 учень;

ІІ місць – 20 учнів;

ІІІ місць – 37 учнів.

Призерами IІІ етапу Всеукраїнських олімпіад учні нашої школи ставали з правознавства - 8 разів; історії – 17; географії – 4;біології – 6; економіки – 2; інформатики – 2; хімії – 2; української мови – 1; математики – 3 та обслуговуючої праці – 7.

Переможцями IV етапу Всеукраїнських предметних олімпіад були: 2008 рік ‐ Богомазова Людмила – історія (ІІІ місце), 2011 рік – Власенко Анатолій – історія (ІІІ місце).



Засинає під спів колискової

Тиха школа, що рідною стала,

І здається вона іграшковою,

Бо з дітьми вже чомусь не зростала.

Їй шепочуть зелені дерева:

«Засинай, заспокойсь, відпочинь…»

І мені вже нічого не треба –

Тільки слухати звук шепотінь.

Я не хочу даремно хвалитись

Тим, що стало і теплим, і рідним,

Та для неї лиш треба вчитись

І своє життя зробити плідним.

Моя школа найкраща в місті,

(Це, напевно, тому, що моя),

Моя школа найкраща в світі,

Бо вона як єдина сім`я.

Виростають діти з колисок,

Дім кидають і виходять в люди.

Так, тебе я невдовзі залишу,

Та, повір, ніколи не забуду...



Андрушкевич Олексій, випускник 2002 року.