Особливості створення Євроклубу :

метод. посіб. / за ред. Гаюна Т.В., Смолінського М.В. – Рівне, 2008. 

ЗМІСТ 

1. Що таке Євроклуб?
2. Історія виникнення Євроклубів
3. Мета діяльності шкільного європейського клубу
4. Завдання шкільного європейського клубу
5. Форми роботи
6. 10 кроків до створення шкільного європейського клубу
7. Що дає участь в шкільному європейському клубі
8. Реєстрація
9. Статут
10. Приклад статуту Євроклубу
11. Зразок плану роботи Євроклубу впродовж навчального року
12. Ресурси
13. Євроклуб у місцевій громаді. Практичні кроки до успіху
14. Зв'язки із громадськістю. PR
15. Євроклуб у партнерстві. З досвіду організації молодіжних обмінів
16. Євроклуб та Дні Європи у населеному пункті. Організаційні та тематичні складові проведення
17. Приклади успішної діяльності
18. День Європи
19. Українсько-польський обмін шкільної молоді

      Шкільний європейський клуб – це форма співпраці вчителів та учнів, яка охоплює різноманітні сфери, займаючись, як говорить сама їх назва, вивченням Європи, європейської інтеграції, історії, географії, культури, мистецтва, науки. Європейські клуби поширюють дану інформацію серед установ і організацій, а також членів клубу, учнів шкіл, знайомих, мешканців міста чи регіону. У клубах молодь вчиться активності, толерантності, шани і зацікавленості іншими народами. Отримана інформація, набуті знання та досвід допоможуть у навчанні як у школі, так і у вищих навчальних закладах, а в майбутньому – у виборі потрібної професії. Щоб діяльність клубу принесла якнайкращий результат, шкільні європейські клуби повинні мати максимальну кількість партнерів, зацікавлених у співпраці.
     Євроклуб, як об’єднання учасників за інтересами, передбачає проведення різних конкурсів, вікторин, олімпіад, круглих столів, ділових ігор, інтерактивного спілкування, що заохочують учнів до роботи в новому європейському вимірі. Оскільки такі види робіт, окрім знань про Європу, сприяють набуттю комунікативної компетентності, вміння працювати з інформацією, використовувати її, спілкуватись, працювати в команді, запровадження у школі такого виду робіт з учнями значно збагатить навчальновиховний процес.

     Європейські клуби зародилися в Португалії у 80-ті роки минулого століття. Їхні члени подорожували Європою, знайомилися з новими територіями та народами, налагоджували контакти з новими друзям. Зараз там активно працює мережа з 300 клубів.
Ідея створення шкільних європейських клубів належить Маргариті Белард, національному координатору програми «Європейський вимір в освіті». Саме вона визначила, що:
     Європейські клуби – це центри діяльності у сфері Європейської освіти.
     У 1991 році шкільні європейські клуби зазвучали вже офіційно завдяки професору та декану Політехнічного університету міста Ноттiнгема Гордону Белла.
     У 1992 році такі клуби починають створюватися в Польщі, де на сьогодні їх нараховується вже близько двох тисяч.
     Перші українські євроклуби були засновані в 1995 році за прикладом подібних організацій в Європі та Росії. В державах-членах Європейського Союзу та країнахкандидатах євроклуби відіграють роль одного з основних джерел інформації та пропагують спільні європейські цінності серед шкільної та студентської молоді. В Росії, наприклад, вони активно організовувалися саме в середніх школах, а їхня діяльність здебільшого зосереджувалася на обміні інформацією із дітьми з країн ЄС.

 Усі клуби мають спільну мету: 
• Формувати почуття європейської єдності та розширювати знання про Європу, адже ми відчуваємо себе європейцями. Знаходити спільні цінності, подібності культур, традицій. Сприяти усвідомленню спільної історії України та країн Європи;
• Підвищувати інтелектуальний розвиток учнів, відкривати для себе “європейське” бачення світу, розширювати світогляд;
• Ознайомлювати з культурою, мовою, традиціями, пам’ятками архітектури та історією народів Європи;
• Формувати нове покоління європейців;
• Покращувати комунікативні навички спілкування з молоддю країн Європи;
• Формувати та виховувати молодих лідерів;
• Розвивати і допомагати самореалізації особистості, виховувати талановиту молодь, відкривати таланти у кожній дитині.

      Основне завдання полягає в інформуванні й вихованні молодих людей в дусі спільних європейських цінностей, сприяючи встановленню гарних стосунків з однолітками за кордоном та європейськими молодіжними неурядовими організаціями та підтримуючи курс України на інтеграцію в європейську спільноту. 
     Завданням шкільного європейського клубу є також:
• Поширення та розповсюдження інформації про Європу, європейські країни та Євросоюз. Інформування про інтеграційні процеси в Європі, засади функціонування Євросоюзу і Ради Європи. Дану інформацію треба поширювати серед членів ШЄК, учнів школи, інших шкіл, адміністрації шкіл та інших навчальних закладів, представників засобів масової інформації, місцевого самоврядування. Створення власної стінгазети у школі, створення власної вeб-сторінки, налагодження контактів з місцевими газетами та журналістами;
• Поширення нових форм позашкільної діяльності учнів, таких як дебати на європейські теми, організація конкурсів, конференцій тренінгів на європейську тематику, прослуховування та вивчення народних пісень, вивчення народних танців, перегляд фільмів, організація походів, організація показу моделей національних костюмів Європейських країн і т. д.;
• Налагодження співпраці з іншими європейськими клубами в Україні та за кордоном, ведення листування та організація зустрічей з клубами інших країн, організація спільних проектів та заходів (наприклад День Європи, День України), організація обміну учнів чи студентів - членів ШЄК;
• Заохочення до вивчення іноземних мов, вивчення побутових та культурних реалій тієї чи іншої мови, фразеологізмів способом проведення коротких мовних курсів, залученням учнів до участі в різних заходах на теми Європи.
• Підготовка до життя і праці в об’єднаній Європі. Знайомство з програмами обміну учнів та проходження практики студентів в країнах Європи;
• Пізнання Європи, європейської території, розпочавши від рідного краю.

     Головним пріоритетом діяльності шкільних європейських клубiв є знайомство з Євросоюзом і з Європою в цілому. Кожний європейський клуб обирає власні методи і шляхи роботи в залежності від зацікавлень, знань, можливостей його членів.
     Основними формами роботи шкільних євроклубів є:
— проведення зустрічей та клубних змагань школярів, які є членами євроклубів (іноземними та рідною мовами);
— святкування дня народження Євроклубу;
— регулярні зустрічі з обговоренням проблем щодо ЄС;
— проведення творчих конкурсів (конкурси малюнків та малюнка на асфальті, конкурс есе, статей на задану європейську тематику);
— випуск шкільних та міжшкільних бюлетенів та газет;
— святкування Дня Європи (травень);
— організація днів національних культур європейських країн;
— організація днів/вечорів європейської кухні;
— організація заходів на теми "Європейські свята", "Європейські видатні особистості", "Європейське мистецтво", "Музика, яку слухає молодь всієї Європи", "Європейська культурна спадщина";
— проведення вікторин за європейською тематикою;
— проведення міжнародних зустрічей дітей (онлайн) за темами, обраними міжнародним мотто для програми "Європа в школі". Так, наприклад, минулого року на честь 50річчя заснування Ради Європи у 2002/2003 навчальному році було обрано тему "Європа у світі: взаємозалежність та солідарність. Порозуміння та толерантність: звернення до майбутнього";
— організація обмінів/листування зі школами європейських країн;
— проведення круглих столів для старшокласників, парламентських ігор, токшоу;
— проведення КВК, "Що? Де? Коли?" за участю декількох шкіл;
— організація міжнародних проектів для учнів з різних європейських країн (можна в системі онлайн);
— проведення лекторіїв для старшокласників, а також лекторіїв для учнів різних класів (з використанням матеріалів навчальних модулів "Європейських студій") на теми європейської інтеграції в галузі економіки, зовнішньої політики, міжнародного права, інших питань;
— включення до Міжнародної мережі Євроклубів (Лісабон, Португалія);
— налагодження роботи в міжнародній мережі євроклубів та з Представництвом Європейської Комісії в Україні (координація роботи з клубами різних країн);
— отримання доступу до публікацій Європейського Союзу (через Представництво Європейської Комісії в Україні) для використання матеріалів під час засідань євроклубу, під час проведення уроків історії та іноземних мов.

     Євроклуби можна організовувати при вищих та середніх навчальних закладах, молодіжних і дитячих організаціях та серед працюючої молоді. Організація євроклубу можлива у таких варіантах:
а) діяльність Євроклубу у формі позакласної форми навчання на базі навчального закладу, наприклад, гурток секція, клуб за інтересами тощо;
б) створення та діяльність Євроклубу у формі молодіжної неурядової організації;
в) Євроклуб може діяти при іншій громадській організації проєвропейського напрямку наприклад: РОМГО „Євроклуб”;
г) Євроклуб може бути також інтеграційним середовищем для співпраці декількох навчальних закладів, що розташовані в одному населеному пункті, районі чи мікрорайоні.

     З чого потрібно почати при створенні шкільного європейського клубу? Як ідею замінити на реальність, а мрію - на щоденну практику? Перші 10 кроків доведуть вам, що ці найважливіші завдання не є важкими у виконанні. Потрібне лише бажання та декілька друзів, які разом хочуть пережити європейську пригоду.

     Крок перший. Маємо ідею
     Ідея відкриття європейського клубу у школі цілком вам сподобалась. Від ідеї до реалізації шлях буває важким, тому потрібно якнайскоріше долучити колег та учнів до цієї ініціативи. Пам’ятайте, що розповідаючи про клуб з ентузіазмом, вам скоріше вдасться переконати інших. Всі суспільні ініціативи мають подібний початок: хтось має ідею - ділиться з іншими, заохочує їх, щоб вони могли переконати інших і т.д. Група, яка розпочинає якусь діяльність, називається ініціативною групою. Першу зустріч такої групи можна організувати у школі.

     Крок другий. Переконуємо
     Як ви повинні провести перші неофіційні збори? Завданням є переконати інших у необхідності існування клубу, зібравши якнайбільше учнів; якщо навіть не всі підключаться до вашої діяльності, то все одно вони зможуть чимось допомагати. До цієї роботи можна також залучити колег, батьків або просто знайомих

     Крок третій. Складаємо план роботи
     Потрібно скласти план діяльності клубу на найближчий місяць, рік. Треба розпочати з мети, якою ке
рується клуб. Наприклад – заохочення до вивчення іноземних мов, налагодження контактів з іншими євроклубами за кордоном і т.д. Можна дізнатися як бачить мету своєї діяльності кожний член ШЄКуі відповідно до цього виробити загальну мету діяльності шкільного євроклубу. Визначте докладно завдання і терміни їх виконання. Опрацюйте листи до партнерів, з якими плануєте розпочати співпрацю (наприклад - влада, посольства країн-членів ЄС, спонсори). Це допоможе
зорієнтуватися, хто і в який спосіб може допомогти.

     Крок четвертий. Вироблення ідей і їх реалізація
     Багато членів клубу матимуть свої ідеї щодо подальшої діяльності клубу. Для того, щоб зібрати ці ідеї, варто використати метод мозкового штурму. Члени ШЄКу можуть очолювати окремі напрямки діяльності. Вчитель-координатор разом з учнем розробляють міні-проект по конкретному напрямку діяльності клубу і спільно його реалізовують.

     Крок п’ятий. Реклама
     Добре було б розширити коло членів клубу. Для того, щоб залучити більше учасників, варто активно використовувати рекламу (плакати, листівки, оголошення, розміщені в шкільній газеті). Можна також приготувати у школі декілька зустрічей із короткою інформацією про роботу клубу.

     Крок шостий. Зустрічаємось
     Потрібно організувати першу зустріч, яку треба присвятити знайомству. Подумайте про назву клубу і емблему. Під час обговорення запишіть думки дітей на маленьких листочках і спробуйте скласти з них цілість, наклеївши на великий листок. Клуб може мати посади: президента (або голову), секретаря, скарбника, адміністраторів, представника і т. д.

    Крок сьомий. Статут
     Потрібно опрацювати статут, тому що він є важливим документом. Він
завжди окреслює ваше поле діяльності. Можна також зробити членські посвідчення, які б мали інформацію про назву клубу, адресу, ім’я і прізвище учня, обов’язки які він виконує.

     Крок восьмий. Шукаємо партнерів
     Потрібно нав’язати контакти з установами місцевого самоврядування і європейськими клубами інших шкіл. Знайдіть інформацію про посольства, консульства, представництва міжнародних організацій різних країн, туристичні агентства, неурядові організації, які займаються розповсюдженням інформації про Європейський Союз.

     Крок дев’ятий. Місце зустрічей
     Клуб повинен мати власний зал для зустрічей. Зал має бути “візитівкою" клубу, а також місцем, де проводилися б лекції на європейську тематику, презентації клубу, виставки учнівських робіт та інформаційних матеріалів, тематичні виставки, конкурси, дебати і т. д. Місцем для зустрічей євроклубу може бути звичайний кабінет, клас аудиторія навчального закладу, де один з куточків обладнаний різного роду матеріалами на Євро тематику.

     Крок десятий. Розпочинаємо роботу
     Ви вже маєте статут, свою кімнату, план діяльності... Організуйте урочисте відкриття євроклубу з перетинанням стрічки під звуки гімну Євросоюзу. Після відкриття проведіть першу офіційну зустріч і починайте реалізовувати ваші плани! Як бачите роботи перед вами багато. Все залежить від вашої наполегливості, терпіння, оригінальності. Чи варто? Звичайно! Робота в європейському клубі може стати для вас та ваших учнів чудовою пригодою.

  Що це дає учню:
*    цікаві знання;
*    нові знайомства;                 
*    багато друзів;                    
*    захоплюючі подорожі;            
*    перспективи на майбутнє;         
*    розвиток і самореалізація;         
*    втілення мрій і бажань;           
*    пізнання і відкриття нових ідей;
*    знайомство з країнами ЄС;
*    набуття життєво необхідних компетенцій для життя в Європейському співтоваристві.

  Що це дає батькам:
*    залучення батьків до шкільної діяльності;
*    можливість для їх дитини активно та цікаво проводити вільний час (як альтернатива вулиці і комп’ютерним іграм і т. д.);
*    соціальна адаптація підлітка;
*    залучення до творчої діяльності;
*    розширення кругозору;
*    поглиблення зацікавленості з даного предмету;
*    поінформованість про Євросоюз у цікавій формі;
*    подальший ріст, вибір майбутньої професії їх дітей;
*    можливість проявити свої знання та вміння;
*    стимул до подальшого самовдосконалення.

  Що це дає вчителю:
*    реалізація власних задумів;        
*    збільшення досвіду і ефективності роботи у позашкільній діяльності;
*    нові знайомства та знання;            
*    співпраця з колегами з-за кордону;
*    обмін знаннями;               
*    здобуття авторитету серед своїх колег у школі;  
*    налагодження співпраці між учнями і вчителями.

  Що це дає школі:
*    підняття престижу школи;
*    співробітництво з іншими школами за кордоном;
*    професійний ріст вчителів, задіяних в шкільних євроклубах;
*    нові форми роботи з учнями;
*    залучення громади та ЗМІ до життя навчального закладу;
*    мотивацію батьків;
*    активність шкільного самоврядуванняю.

  Що це дає громаді:
*    інформацію про ЄС;
*    залучення коштів, інвестиції;
*    вирішення місцевих проблем шляхом участі дітей у соціальних проектах;
*    формування свідомих членів громади, що вміють вирішувати проблеми, критично мислити;
*    покращення іміджу громади.

  Що це дає країні:
*    свідомих та добре поінформованих громадян, котрі вміють компетентно вирішувати різноманітні проблеми, та відповідально будувати майбутнє.

     Наведемо для прикладу основні положення, взяті зі Статутів регіональних євроклубів:

1. Євроклуб є неурядовою молодіжною організацією (латинська транскрипція: "Euroclub").

2. Діяльність Євроклубу може поширюватись на один навчальний заклад, на територію району, міста, області або республіки — залежно від кількості дітей та молоді, які беруть участь у роботі Євроклубу. Євроклуб діє відповідно до Конституції держави, діючого законодавства, норм міжнародного права та власного статуту. Євроклуб також може бути організовано на базі дитячого чи молодіжного закладу або неурядової організації.

3. Євроклуб є неприбутковою організацією. Можливі фінансові надходження від діяльності Євроклубу використовуються на розвиток євроклубівського руху.

4. Метою євроклубів є сприяння процесам європейської інтеграції України та інформування дітей і молоді про Європейський Союз, його структуру та процеси, які відбуваються в ньому.

     Досягнення цієї мети здійснюється шляхом вирішення таких завдань:
— сприяння розширенню культурних, наукових, ділових та гуманітарних зв'язків молоді в Україні та країнах Європейського Союзу;
— поширення в Україні інформації про історію Європейського Союзу, його структуру,
сучасний стан розвитку, цілі та досягнення;— допомога навчальним закладам в отриманні та поширенні інформації про Європейський Союз;
— обмін інформацією про традиції, історію, культуру своєї країни та країн-членів ЄС;
— створення власної матеріально-технічної бази для реалізації освітніх, культурних, ділових ініціатив членів Євроклубу.

5. Предметом діяльності євроклубів є:
— поширення інформації про Європейський Союз серед молоді;
— проведення зборів, зустрічей, фестивалів, конкурсів і конференцій з метою обміну досвідом
та обговорення актуальних проблем;
— встановлення культурних, наукових та ділових контактів між молоддю ЄС та своєї країни;
— сприяння вивченню іноземних мов;
— участь у видавничій діяльності, підготовка інформаційних стендів і макетів;
— участь у виставках та інших культурних заходах;
— проведення пізнавальнорозважальних заходів (конкурсів, вікторин);
— підготовка та проведення міжнародних круглих столів, парламентських ігор та інших форм діяльності, спрямованих на підвищення інтелектуального рівня та обізнаності молоді щодо принципів діяльності ЄС та його структур.

6. Членство в Євроклубі є добровільним. Членом Євроклубу може бути будь-яка людина віком від 5 до 25 років, яка цікавиться предметом діяльності Євроклубу, визнає Статут та бере участь у діяльності Євроклубу.

Приклад статуту Євроклубу

Розділ I. Мета діяльності Клубу.

1.1. Метою діяльності Клубу є:

a) поширення знань про Європейський Союз та євроінтеграцію;
б) ініціювання дискусії щодо місця України в Європі;
в) заохочення до активної участі у суспільному житті.

2.2. Клуб реалізовує свої цілі на території школи та поза її межами.

3.3. Клуб прагне досягнути цілей, про які йдеться у пункті 1.1. наступними методами:
а) організація наукових, суспільних та культурних подій: зустрічей, семінарів, презентацій, культурних заходів;
б) самостійний пошук матеріалів на тему Євросоюзу та європейської інтеграції;
в) дискусії на тему процесу євроінтеграції та місце України в Європі.

Розділ II. Членство у Клубі.

2.1. Членом Клубу може бути будь-який учень школи.

2.2. Статус члена Клубу присвоює рада Клубу згідно з поданням зацікавленої особи.

2.3. Якщо рада Клубу має сумніви щодо обґрунтованості прийняття цієї особи до Клубу, то вона звертається до Загальних Зборів щодо прийняття відповідного рішення.

2.4. На вимогу ради Загальні Збори можуть відмовити у прийнятті до Клубу, якщо існують поважні та обґрунтовані побоювання, що членство цієї особи могло б якимось чином йому зашкодити.

Розділ III. Права та обов’язки членів.

3.1. Правом кожного члена Клубу є:
а) участь у Загальних Зборах Клубу;
б) активне та пасивне виборче право при виборах керівних органів Клубу;
в) складання пропозицій відносно діяльності Клубу та активна участь в дискусіях на цю тему.

3.2. Обов’язком кожного члена є:
а) дотримання Статуту;
б) активна участь в ініціативах, які Клуб бере на себе та допомога в їх приготуванні, узгоджена з керівництвом Клубу та іншими членами;
в) підпорядкування рішенням керівництва Клубу.

Розділ IV. Керівні органи Клубу.

4.1. Керівними органами Клубу є:
а) загальні Збори;
б) рада Клубу.

4.2. В Загальних Зборах беруть участь усі члени Клубу.

4.3. Загальні Збори є найвищим керівним органом Клубу та уповноважені приймати усі рішення, що пов’язані з діяльністю Клубу.

4.4. Загальні Збори скликаються радою Клубу не рідше ніж раз на місяць та на вимогу хоча б 1/4 членів Клубу.

4.5. Загальні Збори уповноважені приймати рішення, коли в них бере участь принаймні 1/3 членів Клубу.

4.6. Загальні збори приймають рішення абсолютною більшістю голосів (тобто голосів „за” повинно бути більше, ніж суми голосів „проти” та „утримались”), якщо інше не передбачено Статутом.

4.7. Рада Клубу складається з трьох осіб, обирається на один рік Загальними Зборами протягом півтора місяця від початку шкільного року:
а) рада, обрана у попередньому році, скликає Загальні Збори протягом трьох
тижнів від початку шкільного року;
б) Загальні Збори скликають серед своїх членів Виборчу Комісію, що складається з трьох осіб;
в) до складу Виборчої Комісії не можуть входити члени ради, що складає повноваження та кандидати на членство у новій раді;
г) Виборча Комісія готує процедуру проведення виборів, яка затверджується Загальними Зборами;
д) Виборча Комісія приймає кандидатури до ради з числа членів Клубу.
е) Загальні Збори обирають раду Клубу шляхом проведення таємного голосування;
є) кожен з членів Зборів може віддати голос максимум за трьох кандидатів;
ж) членами ради залишаються три особи, що здобули найбільше голосів та
одночасно дістали підтримку принаймні 1/4 усіх членів Загальних Зборів;
з) якщо голосуванням не обрано усіх членів ради - проводяться довибори.

4.8. Рада Клубу:
а) керує поточною діяльністю Клубу;
б) є офіційним представником Клубу;
в) з-поміж своїх членів обирає головуючого, який керує її роботою;
г) приймає рішення абсолютною більшістю голосів, за присутності принаймні двох членів.

4.9. Загальні Збори можуть відкликати раду Клубу або окремих її членів перед закінченням скликання більшістю мінімум 2/3 голосів; у такому випадку проводяться нові вибори.

Розділ V. Опікун Клубу.

5.1. Опікун Клубу сприяє його діяльності, є посередником у контактах з педагогічною радою та дирекцією школи.

5.2. Опікун Клубу обирається на підставі консультації між членами Клубу, дирекцією школи та педагогічною радою.

Розділ VI. Прикінцеві положення.

6.1. Цей Статут стає чинним після прийняття його принаймні 2/3 членів Клубу, після консультацій з опікуном Клубу та дирекцією школи.

6.2. Зміни у Статуті приймаються Загальними Зборами більшістю мінімум 2/3 голосів, після консультацій з опікуном Клубу та дирекцією школи.

Зразок плану роботи Євроклубу впродовж навчального року

"Что нужно знать о Европейском союзе" - завантажити

"Шкільні Європейські клуби" - завантажити

"Євросоюз. Організаційність і підстави діяльності" - завантажити

span4.4.